Наші історії

Запоріжець Павло Назаренко з перших днів повномасштабної війни пішов добровольцем на фронт. Сам для себе вирішив, що не міг вчинити інакше.

«Повномасштабна війна застала мене далеко від дому, тож перший день я витратив, щоб добратися додому. Наступного дня ми з родиною, мабуть як і всі, збирали «тривожну валізку», дивилися новини. Нам було дуже страшно. В цей момент я вирішив, що не хочу боятися, я не готовий до страху. Прийняв єдине правильне рішення – зібрати наплічник, зайти в кіоск купити цигарок, «Снікерс» та рухатися в воєнкомат».

Павло вступив в 110 бригаду ТРО Запоріжжя, взяв позивний «Архітектор», адже за мирних часів займав посаду головного архітектора м. Запоріжжя. Вже наприкінці березня 2022 року Павло відправився до зони бойових дій.

За 15 місяців запеклої війни, «Архітектор» воював у Запорізькій, Донецькій та Дніпропетровській областях на позиції сапера.

«Із останнього – я був вибухотехніком у групі важких ударних дронів, тобто моє завдання було підготовка боєприпасів, заряджання ударного дрону, висилання його до цілі. Наша бригада була дуже ефективною. Коли я зараз бачу знайомі назви звільнених населених пунктів, я відчуваю гордість за те, що ми робимо», - сказав Павло.

Влітку 2023 року, під час виконання бойового завдання, Павло потрапив під ворожий авіаобстріл. Врятували життя захисника надійна броня та побратими, які вчасно надали йому домедичну допомогу.

Через обстріли Павло Назаренко втратив китицю руки і одне око, друге око теж постраждало від уламків, зараз триває його лікування. Також військовий отримав численні уламкові травми ніг.

 

Павло був запрошений до участі у програмі з реабілітації поранених на війні українців, що реалізується за підтримки Групи Метінвест та закордонних медиків.  Гуманітарна ініціатива Метінвесту «Рятуємо життя» долучилася до організації понад 30 реконструктивних операцій на обличчі та шиї для поранених на війні українців у межах місії канадських та американських медиків Face the Future Ukraine в Івано-Франківську.

У жовтні в межах проєкту Павлу виконали реконструктивну операцію з відновлення частини обличчя і втраченого ока, встановили сучасний титановий імплантат. Завдяки новітнім мікрохірургічним методикам закордонним медикам вдалося відновити риси обличчя та скорегувати шрами, що на його обличчі залишила війна.

«Багато військових, що отримали поранення на фронті, потребують не тільки відновлення функціональності,  а й реконструктивних операцій на уражених ділянках обличчя. Адже це теж важливо для власного сприйняття та впевненості, для спілкування з оточуючими. Окрім фізичного дискомфорту, який спричиняють шрами, травми привертають небажану увагу оточуючих і спричиняють дискомфорт психологічний.  Проведення пластичних операцій дають певну свободу, адже шрами війни не прикрашають нікого. Їх не можна видалити з душі, але над зовнішніми рубцями можна і потрібно працювати», - зазначив Павло.

Серед прооперованих у межах цієї програми, окрім Павла, ще п’ятеро захисників з Запоріжжя, Дніпропетровщини та Донеччини. Для усіх постраждалих реконструктивні операції були безоплатними.

«Деякі з моїх побратимів після ушкоджень обличчя соромилися навіть виходити на вулицю, спілкуватися з рідними. І тільки після відновлення естетики обличчя, вони змогли перебороти цей складний комплекс та потроху повертаються до нормального життя. До того ж, відновлення обличчя впливає і на інші можливості – завдяки цим операціям хлопці  почали більш комфортно дихати, чути, їсти, бачити. Ці операції потрібні як для функціонального, так і для ментального комфорту воїнів, які отримали травми на війні.  Я маю надію, що після подальших операцій мій зір теж відновиться, хоча б частково», - додав Павло Назаренко.

Сьогодні захисник проходить курс реабілітації. Говорить, що його боротьба не закінчилася. Зараз – це боротьба з болем, але він не боїться складнощів і продовжить боротися далі.

«Найгірше, що можна втратити у воєнний час – це не можливість подорожей, і навіть не кінцівки. Найстрашніше, що можна втратити – це гідність та право вільно жити в своїй країні. За це я і боровся на фронті. Це я відстоюю і зараз: попри все, моя боротьба триває», - підсумував Павло Назаренко.

Нагадаємо, ініціативу «Рятуємо життя» створила Група Метінвест у координації з Фондом Ріната Ахметова на початку російського вторгнення в Україну. Від початку повномасштабної війни проєкт допоміг майже 500 тисячам людей у 70 територіальних громадах. Українці отримали близько 4 200 тонн продуктів і засобів гігієни, а лікарні — медпрепарати, витратні матеріали та обладнання на 250 тисяч євро.

До проєкту долучилося понад 250 компаній зі всього світу, 400 волонтерів та 10 фондів і громадських організацій. За понад рік його роботи сума допомоги від донорів перевищила 2,7 млн євро. Серед основних напрямів роботи «Рятуємо життя» — протезування та реабілітація військових та мирних жителів, а також психологічне відновлення жінок і дітей.