Наші історії

Олександр Лазаренко, родом з Донбасу, свій 70-річний ювілей змушений був зустрічати у Запоріжжі, поза домом – його відібрала війна.

Олександр працював у Мар’їнській школі-інтернаті для дітей сиріт, викладав уроки праці, поки 2014 року в Україну не прийшла реальна війна. Його рідний будинок у Красногорівці було зруйновано, і всі вісім років, до повномасштабної війни, Олександр жив при старому храмі. Повномасштабна війна застала Олександра у тому ж храмі. Рятуючись від ракет, Олександр місяць прожив у бомбосховищі.

У квітні Олександр вже був у Запоріжжі, у безпечнішому місці. Тут таким же вимушеним переселенцям дали притулок, забезпечили харчуванням, одягом, створили нормальні побутові умови. Олександр отримав гуманітарну допомогу від проекту «Saving Lives» та дуже вдячний за таку підтримку та турботу.

Родина Олександра у пошуках безпечного життя роз’їхалася ще 2014 року. І сьогодні, його найзаповітніше бажання, щоб настав мир, сім’я знову зібралася разом, він зміг побачити своїх дітей та онуків.