Наші історії

До війни Тетяна Юдіна мешкала разом із донькою Юлією, співробітницею Авдіївського коксохімічного заводу, в селі Орлівка, що поблизу Авдіївки. 60-річна жінка працювала комірником на фермерському господарстві.

Коли почалися обстріли, Юлія з дитиною виїхала до Кривого Рогу, а Тетяна не захотіла полишати домівку.

16 жовтня назавжди закарбувалося в пам’яті родини. У будинку зникло світло, й Тетяна разом із сусідами вийшла надвір перевірити електрику, коли на її подвір’я прилетів ворожий снаряд. Жінка дістала поранення голови, плеча й ніг. «Односелець наклав мамі джгут на ногу, це її врятувало», – згадує Юлія.

«Швидкі» до села не їздять – небезпечно. До медпункту в Очеретиному Тетяну доправили рятувальники МНС. Там їй вкололи знеболювальне й відправили до лікарні в Мирнограді. Жінка перенесла операцію з ампутації лівої ноги на рівні гомілки.

 Юлії зателефонували колеги з Авдіївського коксохіму, коли дізналися про поранення мами. Так Тетяна потрапила до програми протезування від гуманітарного проєкту «Рятуємо життя» та Проєкту підтримки протезування в Україні.

Фахівці програми відразу проконсультували родину щодо того, які документи потрібні для протезування. Зараз Тетяна лікується в Мирнограді, адже у неї загіпсована ще й права нога. Щойно зростеться перелом, жінка готова їхати отримувати протез, щоб швидше стати на ноги. Тетяну вже чекають у клініці в Дніпрі, де проходитиме протезування та реабілітація.

«Ми раді, що потрапили до програми. Це велика допомога. Ми дуже хочемо підняти маму на ноги. І вона сама хоче, адже активна людина й не уявляє сидячого способу життя», – говорить Юлія.