Наші історії

Проєкт «Незламна мама» допоміг жінці та її донці пережити біль втрати.

Ірина ЖУРІБІДА – фахівець дирекції з охорони праці, промислової безпеки та екології на Запоріжсталі. А також учасниця проєкту «Незламна мама» від «Фонду Маша» та гуманітарної ініціативи Групи Метінвест «Рятуємо життя». Протягом 20 днів жінка разом з 14-річною донькою Катериною перебувала на заході України, де змогла попрацювати з психологами, що їй було вкрай необхідно. Адже повномасштабна війна забрала життя її чоловіка – Максима Журібіди.

Нагадаємо, «Незламна мама» – проєкт, створений для стабілізації психоемоційного стану учасників, запобігання розвитку ПТСР, розвитку здібностей до адаптації та самореалізації, створення нових соціальних зв’язків.

– На початку повномасштабної війни було дуже важко та тривожно. Спершу ми були у Запоріжжі, потім я з донькою виїжджала до Польщі. Але у липні повернулися додому. Адже тут залишився мій старший син, та й взагалі вдома спокійніше, – згадує жінка.

До повномасштабної війни Максим Журібіда працював на Запоріжсталі в управлінні залізничного транспорту. З початком збройної агресії рф приєднався до захисту України.

– Спочатку він приєднався до добровольчого формування – проходив навчання у місті, був поряд. Але згодом Максим вирішив все ж таки відправитися на фронт. Я була шокована та схвильована, 24/7 ти знаходишся в очікуванні тієї самої смски «В мене все добре». Було важко прийняти це. Він навіть не казав, на якому він напрямку. Тоді ми не бачились з ним чотири місяці, – розповідає Ірина.

У шлюбі Ірина та Максим були вже 20 років. За словами жінки, вона жодного дня не провела без чоловіка – вони завжди були разом. Але під час повномасштабної війни вона вперше відсвяткувала день народження без коханого. Трохи пізніше дізналася сумну звістку – Максим отримав контузію та потрапив до військового шпиталю. А ще пізніше – про загибель чоловіка.

– Зараз я живу, мабуть, тільки завдяки дітям та нашим з Максимом батькам. Я розумію, що потрібна їм як ніколи. Від сумних думок рятує й робота. Але найбільше розвантаження я отримала під час проєкту «Незламна мама». Ми з донькою спілкувалися з психологами, ділилися своїм горем та пропрацьовували свій біль. До того ж там було багато таких самих дівчат, чиє щасливе життя безжалісно зруйнована повномасштабна війна. Тож окрім психологічного розвантаження проєкт подарував ще й нових друзів і мені, і донці, – додала Ірина Журібіда.