Рідне місто Дмитра Ксеніти – Маріуполь. Не дивлячись на те, що на початок повномасштабного вторгнення чоловік був у Запоріжжі, не можна сказати, що йому пощастило. Бо вся його сім’я залишалась у місті-герої, яке потерпало від обстрілів. Все, чим на той момент міг зарадити Дмитро своїм рідним – це наполегливо просити їх виїхати, та сподіватись, що шлях для його сім’ї буде відносно безпечним.
І поки рідні Дмитра дійсно відчайдушно намагались покинути Маріуполь, він усі свої переживання перетворив у сили, які витрачав на те, щоб допомагати вимушеним переселенцям на місці. Дмитро каже, що у роботі з вимушеними переселенцями дуже допоміг проєкт «Saving Lives», завдяки якому була налагоджена оперативна передача гуманітарних наборів людям, які дуже їх потребували.
Зараз рідні Дмитра поруч з ним. Вдалось вивезти навіть домашнього улюбленця. Тож чоловік продовжує свою волонтерську місію, але вже з більшим спокоєм та поруч з сім’єю.