Наші історії

     Співробітниця Центрального ГЗК Марина Маленкова – героїня проєкту «Незламна мама». Вона разом із донькою Аріною особисто відчули жахіття російських ракетних атак на мирне населення та змогли впоратися зі всіма майбутніми випробуваннями, щоб сьогодні бути прикладом незламної сили духу та волі до життя, а ще – рішучого опору війні.

Час боротися

     16 грудня залишиться в пам’яті Марини назавжди. Того ранку вона з сім’єю була вдома в Кривому Розі. Зі щемом в серці згадує той лютий вибух, коли російська ракета поцілила в їхній будинок. Від сили удару вона відразу втратила свідомість.

     — Коли опритомніла, мені було зовсім не боляче від значних отриманих уламкових поранень у голову, мене переповнював невимовний страх за дітей. Адже старша донька на момент вибуху була поруч зі мною в кімнаті. Тоді від мами дізналася, що мою Арішу вже направили до лікарні. Згодом і мені допомогли вибратися з понівеченої квартири до карети швидкої допомоги, – згадує вона.

     З того дня почалися їхня з донькою боротьба за життя. Дівчинка була у важкому стані, її відразу відвезли до реанімації та під'єднали до апарату ШВЛ. Лікарі повідомили про комбіновані травми легень, ребер, плеча, ока та інші ушкодження. Та вони докладали максимум зусиль, щоб стабілізувати її стан, надавали всю необхідну медичну допомогу. Через декілька днів обох транспортували до міста Дніпро. Марину – до лікарні ім. Мечникова, Аріну – до дитячої обласної лікарні. Обох чекали численні операції та тривала реабілітація. Увесь час поруч був чоловік Віталій, який в буквальному сенсі цього слова розривався на дві лікарні, дбав про своїх дівчат, надихав та оточував турботою.

     — Доня для мене – справжній герой, вона стійко витримала шлях одужання від реанімацій, різних лікарняних відділень до реабілітації, яка триває досі. Крок за кроком вона відновлюється і, головне, – вірить у світле майбутнє, – розповідає Марина. 

     Чудові дівчата впоралися зі всіма труднощами й випробуваннями. За словами Марини, це було б неможливо без колосальної підтримки небайдужих людей навколо. Допомагали всі – висококваліфіковані лікарі, які робили дива, рятуючи їх, колеги, друзі та знайомі, навіть донедавна незнайомі люди, які підставили плече, Центральний ГЗК, Група Метінвест, які підтримали фінансово.

     — За все це безмежна подяка від нашої сім’ї, – говорить Марина. – Дуже зворушливо відчувати, що ми не самі, що оточені людьми, які піклуються про нас.

Відновлений ресурс

     Після фізичного відновлення дівчата пройшли тритижневу програму стабілізації емоційного стану «Незламна мама», спеціально розроблену спеціалістами в галузі психотерапії та посттравматичних синдромів, від «Фонду Маша» та гуманітарної ініціативи Групи Метінвест «Рятуємо життя». З ними займалися за окремим розкладом: проводили групові та індивідуальні консультації та заняття, тілесну терапію та артмайстерні.

     — Через травму легень у доньки ми відразу погодилися на участь у проєкті, – розповідає Марина. – Адже свіже повітря Карпат та психологічна реабілітація – еліксир для повного відновлення. «Незламна мама», завдяки особливій та максимально комфортній атмосфері, професійним та уважним спеціалістам, допомогла знайти внутрішню гармонію, знову зібрати розбиті емоції та зцілитися. Ми отримали необхідну підтримку й інструменти для того, щоб рухатися вперед, попри перешкоди.

     Проєкт для мене – це насамперед не відпочинок, а плідна, корисна, цікава робота з психологами. Вона була не завжди легкою, але надзвичайно продуктивною. Особливо корисною для нас з донькою була тілесна терапія та арттерапія. Мотиваційним був захід під назвою «Ресурсне коло» – чудова можливість поєднатися з іншими героїнями, які пройшли подібний шлях одужання. Ми взаємно підтримували одне одного, ділилися досвідом. Ця спільнота стала джерелом надії та взаєморозуміння. Ми відчули, що наші зусилля неодмінно приносять результати.

     Важливо, що для діток був організований свій простір, щоденно проводилися групові та індивідуальні заняття, наприклад, з акторської майстерності, різноманітні майстер-класи з творчості. Все, що було довкола, лікувало. Ми повернулися додому з відновленим ресурсом енергії та впевненості, що все лихе позаду й потрібно рухатися вперед.