Група Метінвест продовжує всебічно підтримувати співробітників, які постраждали під час війни. Днями чергову допомогу в межах гуманітарного проєкту «Рятуємо життя» отримали метінвестівці, які втратили житло та помешкання яких зазнало серйозних пошкоджень через ворожі обстріли і виховують двох та більше неповнолітніх дітей.
Працівники підприємств Метінвесту в Італії, Великій Британії, США зібрали кошти і направили їх у фонд Do it together, щоб допомогти українським колегам. Зокрема, співробітники Metinvest Trametal і Ferriera Valsider зібрали кошти для українських колег, організувавши благодійну акцію з купівлі світшотів.
Андреа ДЕ МАРЦІ:
– Я зробив пожертву, щоб бути якомога ближче до українців у тій драматичній і складній ситуації, в якій вони опинилися. Знаючи, що українські колеги, які втратили житло під час війни, потребують речей першої необхідності, мені було важливо зробити свій внесок у ту допомогу, яку їм надає Метінвест.
Массімо ФАБРІС:
– Приєднався до збору коштів на знак солідарності з нашими українськими колегами. Ми – одна команда, в якій кожен готовий підставити плече одне одному у важкі часи.
Люк ТЕККІО:
– Беручи участь у цій ініціативі, допомагаючи українським колегам, я відчув себе частиною великої і єдиної команди Метінвесту.
Анна ВІСЕНТІН:
– Дуже пишаюся тим, що долучилася до цієї ініціативи, ще більше відчуваю себе частиною дружньої родини Метінвесту. Помешкання багатьох українських колег пошкоджені, чимало з них взагалі втратили житло, тож, сподіваюся, що наші донати допоможуть їм вирішити нагальні побутові проблеми.
Піллін АНДРЕА:
– Приєднався до акції, щоб бути поруч з нашими українськими колегами в цей складний для них час. Нас віддаляють тисячі кілометрів, але я не можу бути осторонь тієї біди, з якою зіткнулися метінвестівці в містах, які перебувають під постійними обстрілами.
Джованні АРАБІЯ:
– Я з великими ентузіазмом підтримав ініціативу зі збору коштів для допомоги українським колегам, які постраждали під час війни. Їхні історії вражають. Дуже хочу, щоб в Україні якнайшвидше запанував мир і українці могли знову спокійно жити, працювати, здійснювати всі свої мрії.
Віктор ЛЕМЕХ, електрослюсар шахти ім. Колачевського Центрального ГЗК:
– 16 грудня ми з сім’єю вважаємо нашим другим днем народження. О дев’ятій ранку пролунав страшенний вибух, зруйнувавши пів квартири і дах. У перші ж секунди ми з дружиною почули голос старшої доньки, який доносився зі знищеного коридору. Вона плакала та кричала: «Мамо, тато, я вас люблю». Паніку змінила радість, що дитина жива. І надія, що ми можемо її дістати самостійно. На щастя так і сталося, разом ми змогли вибратися назовні. Вже знадвору побачили, що увесь під’їзд нашого будинку знищений. Те, що сталося, перевернуло наше життя з ніг на голову, однак ми не залишилися сам-на-сам з бідою. Допоміг Метінвест і керівництво комбінату: нас забезпечили житлом, надали матеріальну допомогу. Колеги по цеху – надзвичайно чуйні та доброзичливі люди, які весь цей час підтримують нашу родину. Потужну допомогу з психологічної реабілітації отримали мої дівчата в межах проєкту «Незламна мама», який реалізує Метінвест з партнерами. Зворушила підтримка колег з підприємств Метінвесту у Європі та США. Їхня допомога дійсно підтверджує, що ми – велика родина, в якій чужої біди не буває. Безмежна подяка їм.
Ярослав ФЕДЮКОВ, помічник начальника цеху з безперервного вдосконалення цеху ремонту прокатного устаткування Метінвест-Промсервісу:
– 22 березня стався обстріл Запоріжжя, російська ракета влучила в сусідній будинок. Вибухова хвиля зачепила наш багатоквартирний дім, наша квартира зазнала значних руйнувань. Сильно постраждала фасадна частина квартири – зруйновано вікна, рами, відкоси. Для відновлення житла потрібно провести оздоблювальні роботи, відновити санвузол, позбутися тріщин, відновити штукатурку в кімнатах. Також постраждала частина меблів. Тож отримані сертифікати допоможуть нам виконати ремонтні роботи в квартирі. Хочу висловити слова великої подяки колегам, які працюють на закордонних підприємствах Метінвесту. Ваша підтримка – дуже важлива та своєчасна.
Наталя ЛИТВИНЧУК, машиніст підіймальної машини шахти ім. Колачевського Центрального ГЗК:
– Я одна виховую двох донечок. 16 грудня внаслідок російської ракетної атаки по Кривому Рогу ми ледь не втратили усе. Було надзвичайно страшно, коли вмить задрижали стіни квартири, а з вікон на нас полетіло скло. Ми з жахом намагалися себе захистити, накривалися бодай чим. Той страшний ранок не забуду ніколи. Ми, слава Богу, уціліли, а квартира залишилася без вікон. Та на допомогу прийшли небайдужі люди. Тепло на душі від того, що є підтримка і люди, готові прийти на допомогу. Гуманітарна ініціатива метінвестівців з Італії, Великої Британії та США, – яскраве підтвердження цьому. Вдячна кожному, хто долучився до допомоги. Обов’язково придбаємо за сертифікати щось необхідне, а головне таке, щоб залишилося на пам'ять про добрі справи.
Юлія ЦЯПА (чоловік – Дмитро Цяпа, майстер з ремонту обладнання конвертерного цеху Каместалі):
– У Кам’янське ми з чоловіком та дітьми переїхали із селища Нью-Йорк Донецької області. Працювали на Авдіївському коксохімічному заводі. Коли почалася війна, ворожі обстріли не вщухали, тому нам довелося покинути рідну домівку. Наша квартира постраждала від бомбардувань. Добре, що у скрутний час Метінвест не залишив нас наодинці з бідою. Завдяки підтримці компанії сьогодні я разом з дітьми живу у місті зі спокійним небом та маю роботу за своєю професією. Чоловік працевлаштувався на Каметсталь майстром з ремонту устаткування конвертерного цеху, а зараз він у лавах ЗСУ. Велика вдячність нашим закордонним колегам, які потурбувалися та зібрали кошти, щоб допомогти нам. Тримаємося разом та віримо у наближення Перемоги!
Тетяна СТАДНИК, слюсар-ремонтник цеху ремонту коксохімічного устаткування Метінвест-Промсервісу:
– В Авдіївці разом із сім’єю я проживала у власній квартирі – в багатоквартирному будинку. Коли почалася війна, ми були вимушені жити з дітьми у підвалі, ховаючись від обстрілів. Через місяць вирішили їхати з міста і облаштовувати життя в Запоріжжі. Вже після нашого від’їзду в наш дім було три прямих влучання. Квартира зруйнована. Але ми не опускаємо руки. Дуже приємно усвідомлювати, що дружня команда Метінвесту не залишить сам-на-сам з бідою, що наші колеги з Італії, Великої Британії та США знають про горе і біди українців, які їм несе війна, і готові прийти на допомогу. Завдяки отриманим сертифікатам планую першочергово закупити постільну білизну та посуд.
Антон БАБЕЦЬ, машиніст шихтоподачі доменного цеху Запоріжсталі:
– 9 жовтня 2022 року я прокинувся вночі від звуку вибухів. Тільки-но встиг схопити сина і сховатися з родиною в коридорі, як від чергового "прильоту" було вибито віконне скло і рами, постраждали холодильник та меблі. Тиждень після цього я жив в укритті, доки робили оселю придатною до життя. Жінка з дітьми у ті ж дні виїхала з України. Зараз я продовжую жити вдома, власним коштом встановив вікна, чекаю на повернення сім’ї. У мене двоє маленьких синів, тож завдяки цим сертифікатам я зможу придбати для них двоярусне ліжко – буде їм сюрприз по поверненні. Зараз будь-яка підтримка дуже цінна. Наприклад, я отримував гуманітарну допомогу від Фонду Ріната Ахметова і Метінвесту. Віддавав її сусідці похилого віку, бо теж хочу допомагати тим, кому можу. Я дуже вдячний колегам з підприємств Метінвесту в Європі та США, що передали нам цю допомогу, велика їм шана. Річ не тільки в грошах, а й в увазі та підтримці, яка надає сил в тяжкий час.
Олексій ЧЕРНІКОВ, слюсар-ремонтник коксового цеху Запоріжкоксу:
– Я переїхав з Авдіївки до Запоріжжя у 2017 році. Мати лишилася там, не захотіла кидати свою домівку. Ще з 2014 року в Авдіївці періодично ставалися «прильоти», зокрема, у двір нашого будинку, проте серйозних пошкоджень не було. Але у березні 2022-го, після повномаштабного вторгнення росіян, ракета влучила прямо в наш дім. На щастя, мати тієї ночі була на роботі, і це її врятувало: ворожий снаряд влучив саме у її кімнату, зруйнував половину оселі й дах. Ми відразу забрали маму до себе у Запоріжжя. Зараз ми не знаємо, в якому стані наш будинок, можливо, його вже не існує. За моєю інформацією, в нашому районі було дуже багато «прильотів». Після перемоги мріємо повернутися додому. Хоча Запоріжжя вже теж стало мені рідним містом, в Авдіївці я виріс, там мій дім. Отримані сертифікати ми витратимо на купівлю холодильника. Для нас така підтримка закордонних колег важлива. Велике вам дякую!
Сергій СТЕПЕЦЬКИЙ, начальник технічного відділу конвертерного цеху Каметсталі:
– На жаль, довелося покинути усе, що нажили в рідній Авдіївці. У сусідню квартиру прилетів снаряд. Розтрощено вікна та меблі, в нашій домівці вибуховою хвилею вирвало навіть вхідні двері. Добре, що я до цього евакуював з міста вагітну дружину та наших двох дітей. Тут, у Кам’янському, почалося нове життя – у нас народилася ще одна дитинка, я отримав роботу на Каметсталі. Житло винаймаємо, тож сертифікати, придбані Метінвестом за кошти колег з Італії, Великої Британії та США, – дуже важлива допомога нашій родині у скрутні часи. Плануємо придбати матеріали для косметичного ремонту в орендованій квартирі. Дякуємо всім, хто приєднався до благодійної ініціативи та підтримав нас!
Дмитро ДЯТЛОВ, керівник напряму управління соціальної інфраструктури Метінвест Бізнес Сервісу:
– Вперше війна змусила нашу родину покинути рідний дім у Донецьку ще у 2014-му. Тому 24 лютого 2022 року ми зустріли підготовленими – із зібраною тривожною валізою, і відразу виїхали з-під Києва в напрямку західної України. Пізніше в мережі побачили відео нашого району, де ми проживали, з дрону – всі верхні поверхи будинків були вигорілими. Так ми зрозуміли, що від нашої квартири нічого не залишилося. Вдруге ми легше пережили втрату оселі, шкодую лише, що не взяли жорсткий диск з дитячими фото і відео, вони – безцінні, а всі інші речі купимо з часом. Дуже вдячний закордонним колегам за допомогу! На відновлення свого житла під Києвом ми не зможемо використати ці кошти зараз, тож направимо їх на покращення побуту – дружина давно хотіла, щоб ми мали власний посуд в нашій теперішній оселі.
Анастасія МАР’ЄНКО, контролер з виробництва чорних металів управління якості продукції Каметсталі:
– У Кам’янському ми вже рік. З Авдіївки виїжджали з мамою, рятуючи життя – своє та двох моїх неповнолітніх дітей. Із воєнним неспокоєм ми знайомі ще з 2014-го, але таких безперервних обстрілів раніше не бачили. Квартира зазнала великих пошкоджень. Взагалі, у цьому районі було багато «прильотів», першого під’їзду нашого будинку вже майже не існує. Я 15 років працювала на Авдіївському коксохімічному заводі – контролером якості коксу. І дуже вдячна Метінвесту, що мені без зволікань запропонували роботу за моїм фахом, допомогли і морально, і матеріально освоїтися на новому місці. А чоловік і досі працює в охороні АКХЗ. Він серед тих, хто забезпечує евакуацію людей і товарно-матеріальних цінностей з підприємства. І хоч зв’язок із Авдіївкою зараз дуже слабкий, час від часу ми отримуємо від нього звістку.
Зараз ми живемо у деякому спокої, та найбажаніша наша надія, що ми все ж таки повернемося додому. Дуже хочу на свій завод, мрію про його відбудову. Щиру вдячність відчуваю до колег з підприємств Метінвесту в Італії, Великій Британії та США, які зібрали кошти, щоб допомогти нам. У нас справді велика виробнича родина, де люди піклуються одне про одного!
Серпень 09, 2024
Серпень 05, 2024